Формула стеаринової кислоти: Хімічний склад та властивості
Формула стеаринової кислоти є основним аспектом її хімічної структурі та впливає на її фізико-хімічні властивості. Стеаринова кислота є однією з важливих вищих карбонових кислот, яка широко використовується в харчовій, косметичній та хімічній промисловостях.
Хімічна структура стеаринової кислоти
Стеаринова кислота належить до класу жирних кислот, і формула стеаринової кислоти є C18H36O2. Це насичена кислота, що не містить подвійних зв’язків між атомами вуглецю. Це значення є основним, коли розглядається її поведінка в різних реакціях.
Молекулярна структура
Молекулярна формула також може бути представлена у вигляді структурної: CH3(CH2)16COOH. Вона має довгий алкільний ланцюг з 18 атомами вуглецю, що робить її типово “жирною”. Така структура забезпечує стеариновій кислоті її характерні фізичні властивості, такі як висока температура плавлення.
Фізико-хімічні властивості
Ось основні фізико-хімічні властивості стеаринової кислоти:
- Температура плавлення: 69.6°C
- Температура кипіння: 383°C
- Розчинність: Водонерозчинна, добре розчиняється в органічних розчинниках (ацетон, діетиловий ефір, та ін.)
Застосування стеаринової кислоти
Стеаринова кислота є багатофункціональним компонентом, що знаходить застосування у різних галузях:
- Косметична промисловість: Використовується для виробництва мила, кремів і бальзамів завдяки своїм зволожуючим властивостям.
- Харчова промисловість: Служить емульгатором і стабілізатором.
- Хімічна промисловість: Застосовується для синтезу миючих засобів і інших похідних.
Виробництво стеаринової кислоти
Стеаринова кислота отримується шляхом гідрогенізації жирів і масел. Цей процес дозволяє перетворити ненасичені жири на насичені, такі як стеаринова кислота, що мають довший термін зберігання та стабільність.
Зведення властивостей
Властивість | Значення |
---|---|
Хімічна формула | C18H36O2 |
Температура плавлення | 69.6°C |
Температура кипіння | 383°C |
Формула стеаринової кислоти робить її важливим компонентом не тільки для промислових цілей, але й дає змогу адаптувати її властивості для використання у промислових процесах, де потрібна стабільність і стійкість до окислення.