
Раніше про навчання в Словаччині задумувалися хіба що ті, хто жив десь біля Ужгорода. Зараз це один з найпопулярніших напрямків для вступу серед українців. Цифри говорять самі за себе: на 2025 рік у словацьких університетах вчиться близько 9 тисяч українських студентів. Це вчетверо більше, ніж було до 2022 року.
Чому так сталося? По-перше, європейський диплом без шалених грошей. По-друге, можна працювати офіційно вже з першого курсу. По-третє, мова схожа, вивчити реально. І ще один момент – вступити простіше, ніж здається. НМТ не потрібне, дивляться на атестат і мотивацію.
Розберемося, які університети зараз найпопулярніші, що впливає на вибір і чому одні виші стають хітами, а інші залишаються поза увагою.
Що визначає вибір: від географії до перспектив
Українські студенти зазвичай керуються кількома чіткими критеріями. Перший – це відстань від кордону. Міста східної Словаччини традиційно приваблюють більше, адже можна повернутися додому на вихідні або зустрітися з родичами без багатогодинної дороги. Саме тому Пряшів, Кошице та навколишні регіони залишаються лідерами за кількістю українських студентів.
Другий фактор – наявність українськомовної спільноти. Новачкам легше адаптуватися там, де вже є земляки, які пройшли ті самі етапи: пошук житла, оформлення карток побуту, перші місяці навчання. Університети, що роками працюють з українцями, зазвичай мають налагоджені процеси і розуміють специфіку.
Третє – це реальні можливості працевлаштування. Студенти з другого курсу можуть офіційно працювати до 20 годин на тиждень, а у великих містах знайти роботу значно простіше. Тому Братислава та Кошице залишаються популярними, незважаючи на вищі ціни на житло.
Нарешті, важливий і сам напрямок навчання. Медицина, IT, інженерія та економіка – топ спеціальностей, які обирають українці. І якщо університет має сильні факультети саме в цих галузях, він автоматично потрапляє в зону уваги абітурієнтів.
Які університети обирають
Пряшівський університет входить у ТОП-3 за кількістю українських студентів. Логіка проста, бо від кордону 90 кілометрів. Можна на вихідні додому до батьків приїхати без проблем. Психологічно це дуже важливо, особливо на першому курсі.
Тут навчають вчителів, психологів, є природничі факультеті – фізика, хімія, біологія. Місто маленьке, спокійне, житло недороге. Пряшівський університет для українців став місцем, де легко адаптуватися і почати життя за кордоном без зайвого стресу.
Братислава і Університет Коменського – це вже зовсім інший рівень. Найстаріший виш країни, престиж, конкуренція при вступі. Сюди їдуть за медициною, правом, філософією. Вступити складніше, але якщо отримуєш диплом Коменського, це дуже солідний здобуток.
Столиця дає інше життя: стажування, івенти, можливість познайомитися з людьми з усього світу. Правда, і витрати вищі – житло, їжа, розваги. Але хто хоче динаміку і можливості, вибирає саме Братиславу.
Трнава – золота середина. Місто невелике, але дуже цікаве. До Братислави 50 кілометрів, якщо потрібно – доїдеш швидко. А житло коштує удвічі дешевше. Трнавський університет пропонує теологію, педагогіку, право, природничі науки, медицину. Є своя обсерваторія, ботанічні сади, нормальна інфраструктура. Студенти кажуть, що атмосфера тут затишна, без столичної метушні, але й не провінційна нудьга.
Кошице – це технічний університет і він один з найсильніших у країні. IT, інженерія, машинобудування – все на високому рівні. Плюс місто велике, друге за розміром у Словаччині. Багато фірм шукають стажерів, можна знайти роботу за спеціальністю вже з другого-третього курсу. Університет співпрацює з європейськими компаніями, так що шанси на досвід реальні.
Словацький технічний університет у Братиславі підходить тим, хто хоче англомовні програми. Правда в цьому випадку доведеться платити за навчання, але суми не космічні порівняно з Західною Європою.
Питання мови – не таке страшне, як здається
Багато думають: “Словацька? Ну це ж складно”. Насправді ні. Якщо ти українець, тобі набагато легше, ніж комусь з Азії чи Африки. Мова слов’янська, структура схожа, багато спільних слів.
Перші місяці важко, звісно. Але вже через півроку розумієш більшість, можеш дивитися серіали без субтитрів. За рік виходиш на рівень, коли можна спокійно читати, писати есе, відповідати на парах.
Майже всі університети роблять підготовчі курси. За 10 місяців з нуля до B2 – реально. Головне не лінуватися і занурюватися, дивитися фільми, слухати подкасти, спілкуватися з місцевими.
Можна вибрати англомовну програму, якщо так комфортніше. Але треба розуміти: без словацької буде важко інтегруватися в оточення. Робота, друзі, побутові питання – все через мову. Так що краще все одно її вчити.
Як виглядає життя студента в Словаччині
Один з найбільших плюсів – можна працювати. Студенти працюють у магазинах, кафе, на складах, в офісах. Зарплата покриває житло і харчування, іноді ще залишається на подорожі чи особисті витрати.
З другого курсу можна шукати щось за спеціальністю. IT-шники йдуть стажерами в компанії, майбутні інженери – на виробництва, медики – в клініки асистентами. Це не тільки гроші, це досвід, який потім допомагає після випуску.
Житло – гуртожитки є практично скрізь. Від 50 до 150 євро на місяць. Приватна квартира дорожча: у Пряшові чи Трнаві можна знайти за 200-300 євро, у Братиславі від 400. Якщо жити вдвох-втрьох, виходить дешевше.
Загалом на місяць потрібно 500-600 євро, щоб жити без розкоші, але й не злидарювати. Якщо працюєш хоча б 15 годин на тиждень, можеш покрити більшу частину витрат сам.
І ще момент – Шенген. Можна їздити Європою без віз. Вихідні у Відні, екскурсія до Праги, концерт у Будапешті – все доступно. Для багатьох це взагалі одна з найкращих частин студентського життя.
Що в підсумку: вступ у Словаччині – це вибір тих, хто розуміє можливості
Словаччина сьогодні – це не компроміс, а усвідомлений вибір тих, хто розуміє цінність європейської освіти без непідйомних витрат. Студенти вибирають університети за своїми пріоритетами: комусь важлива близькість до дому – їдуть до Пряшева, комусь потрібен престиж – Братислава, комусь технології – Кошице.
Головне розуміти: університет дає базу, а далі все залежить від тебе. Треба вчитися, працювати, не боятися нового. Тисячі українців уже роблять це успішно. Хтось після випуску залишається в Словаччині, хтось їде далі по Європі, хтось повертається в Україну з досвідом і дипломом.
І 2025 рік лише підтвердив, що цей тренд продовжується.






